 |
 |
 |
|
Флора
 ФотоТериторія Національного природного парку «Гомільшанські ліси» розташована на південній межі Лівобережного Лісостепу та Степу, але степові ландшафти на території парку не представлені. На території парку переважає лісовий тип рослинності. На високому правому березі Сіверського Дінця зростають широколистяні ліси – кленово-ясенево-липові діброви. На другій піщаній терасі лівого берега річки переважають соснові бори та субори. Для заплави найбільш характерні заплавні ліси – берестово-пакленова діброва, а також розповсюджені осокірники, вербняки та вільшняки, а також заплавні луки. Суходільні луки, степові ділянки, низинні болота та водна рослинність займають у парку невеликі площі. Діброви Національного парку є одними з найстаріших на Лівобережній Україні. До наших часів збереглося біля 500 га лісу віком 130-150 років, зустрічаються окремі 200-300-річні дуби та один з найстаріших дубів на території України, якому майже 600 років. Природна рослинність парку має водорегулювальне, ґрунтозахисне значення, сприяє поліпшенню якості води та повітря, пом'якшує клімат. Наукове значення природних комплексів парку підсилюється наявністю рідкісних та типових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України (1987), яких тут відмічено 9 серед лісових та водних фітоценозів: Лісові угруповання: 1. Синтаксон 11: група асоціацій дубово-соснових лісів ліщинових – Querceto – Pineta corylosa (типові угруповання). 2. Синтаксон 30: група асоціацій звичайнодубових лісів татарськокленових – Querceta (roboris) acerosa (tatarici) (рідкісні угруповання). 3. Синтаксон 32: група асоціацій дубових лісів з дуба звичайного ліщинових – Querceta (roboris) corylosa (типові угруповання). 4. Синтаксон 37: асоціації липово-дубових та кленово-липово-дубових лісів волосистоосокових та яглицевих: Tilieto (cordatae) – Quercetum (roboris) caricosum (pilosae), Acereto (platanoidis) – Tilieto (cordatae) – Quercetum (roboris) caricosum (pilosae), Tilieto (cordatae) – Quercetum (roboris) aegopodiosum, Acereto (platanoidis) – Tilieto (cordatae) – Quercetum (roboris) aegopodiosum (типові угруповання). 5. Синтаксон 39: асоціації мішаних дубових лісів левурдових (з цибулею ведмежою) – Mixeto – Quercetum (roboris) alliosum (ursini) (рідкісні реліктові угруповання). Водні угруповання: 1. Синтаксон 112: формація сальвінії плаваючої – Salvinietanatantis (рідкісні реліктові угруповання). 2. Синтаксон 119: формація латаття білого – Nymphaeetaalbae (типові реліктові угруповання). 3. Синтаксон 121: формація глечиків жовтих – Nupharetaluteae (типові реліктові угруповання). 4. Синтаксон 126: формація куширу підводного – Ceratophylletasubmersi (зникаючі угруповання на південній межі ареалу). На території парку також розповсюджені 14 рідкісних та зникаючих природних середовищ (лісових, лучних і водно-болотних), занесених до Бернської конвенції (1996). Всього тут налічують близько 850 видів вищих рослин та близько 1500 видів прісноводних водоростей. Перелік рідкісних рослин становить 138 видів. До Червоної книги України (1996) занесені 20 видів, серед яких 7 видів родини Зозулинцеві (Orchidaceae). Найбільшу цінність представляють лісові третинні релікти: в'язіль стрункий (Coronillaelegans Panc.) і хвощ великий (Equisetumtelmateia Ehrh.). Крім того, на території парку зростають релікти льодовикового та післяльодовикового періодів та 2 види ендемів – півники борові (Irispineticola Klok.) й аконіт дібровний (Aconitumnemorosum Bieb. ex Reichenb.). До Європейського Червоного списку (1991) та до Додатку І Бернської конвенції (1979) занесені по 2 види. У раритетній флорі парку: 1. найбільшу цінність представляють лісові третинні релікти: в'язіль стрункий і хвощ великий; 2. зростають релікти льодовикового та післяльодовикового періодів та 2 види ендемів – півники борові й аконіт дібровний; 3. представлено 7 видів орхідей (родина Зозулинцеві). Мікологічні дослідження на території Національного природного парку виявили багатий та різноманітний світ грибів, який за попередніми даними налічує близько 3000 видів мікро- та макроміцетів. Рідкісними науковці вважають 187 видів, з яких до Червоної книги України (1996) занесені 6 видів макроміцетів. Мікобіота парку також містить 143 види слизовиків (міксоміцетів) та 144 види лишайників.  |