Ми у Facebook

Свято Масляної 2019

Масляна вважається одним з найвеселіших свят у році. Та не всі знають, що треба робити кожного дня протягом Масляного тижня.

Щоб ви могли відсвяткувати Масляну 2019 по всім правилам, розповідаємо вам про традиції та звичаї свята.

Свято Масляної – проводи зими і зустріч весни – має язичницьке коріння. Колись давно наші предки, святкуючи Масляну, ще й зустрічали Новий рік. Співами, танцями та гучними розвагами люди вітали прихід весни та зародження нового життя.

Веселощі на Масляну пояснювалися ще й тим, що масляний тиждень завжди передував Великому посту – періоду суворої поведінки та всіляких обмежень. Тож люди намагалися в цей час досхочу навеселитися та наїстися млинців. З тим, що Масляна святкується за тиждень до початку Великого посту пов'язують ще й назву свята – в цей час вже не можна було їсти м'ясо, тож млинці щедро поливали маслом.

Дата святкування Масляної змінюється кожного року, адже дати свята та дати Великого посту тісно пов'язані з датою православного Великодня. Так, Масляна 2019 року святкуватиметься з 4 по 10 березня. А вже 11 березня з початком нового тижня розпочнеться Великий піст 2019 – найдовший, найсуворіший та найбільш важливий з усіх чотирьох постів, встановлених церквою.

Масляна, на відміну від інших свят, відзначається не один день, а цілий тиждень. Відповідно до традицій святкування Масляної і зустрічі Нового року, пращури вірили, що «як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш», тож вони намагалися провести цих 7 днів якомога веселіше: з ярмарками, катанням на санчатах, іграми, лазанням по стовпах тощо. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.

Кожен день Масляної (масляного тижня) має певне значення, назву та цікаві звичаї:

Понеділок, 4 березня – перший день Масляної – “зустріч”. У цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.

Вівторок, 5 березня - “загравання”. У цей день прийнято заводити веселі ігри та пригощати за організовані веселощі млинцями.

Середа, 6 березня – “ласунка”. Всі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають ними багатий стіл, але млинці, звісно, залишаються на першому місці.

Четвер, 7 березня – “розгуляй”. З цього дня Масляна розгортається на всю широчінь – гуляють з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні.

П’ятниця, 8 березня – “тещині вечори”. Величезна кількість звичаїв у цей день спрямована на прискорення весіль та сприяння молоді у знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора особисто запрошують в гості своїх тещ – пригощають їх млинцями.

Субота, 9 березня – “посиденьки зовиці”. У цей день молода невістка запрошує своїх рідних до себе.

Неділя, 10 березня – “Прощена неділя”, а також “проводи”, “ціловник”. Цього дня прийнято просити прощення у всіх близьких та скривджених за заподіяне зло, за якісь свої проступки. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.

Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.

Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.

У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масляниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.

Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весилля.

Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселою грою в сніжки.

Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.

А яких традицій та звичаїв на Масляну дотримуєтесь ви? Діліться з нами в коментарях до матеріалу.

Провідний інженер з рекреаційного благоустрою Куриндін Ю.П.

Контакти:

63436, Харківська область, Зміївський район, с. Коропове, вул. Монастирська, 27

Тел./факс: (05747) 3-09-60, (05747) 3-00-09

E-mail: nppgomolsha@ukr.net

© 2004 - 2018 Національний природний парк "Гомільшанські ліси". Використання матеріалів сайту при наявності посилання на gomilsha.org.ua
Много шаблонов Joomla на JooMix.org