Шановні гості та відвідувачі НПП «Гомільшанські ліси»!
Згідно чинного «Проекту організації території НПП «Гомільшанські ліси», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів» на території НПП «Гомільшанські ліси», незалежно від функціонального зонування, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
Жук-самітник – Osmoderma barnabita (Motschulsky, 1845)
ЧКУ – Природоохоронний статус виду: Вразливий (види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій).
Фауна птахів Національного природного парку «Гомільшанські ліси» налічує 226 видів, серед яких 154 є гніздовими. Це значне розмаїття для території лише трохи більше 14 тис. га! Якщо порівняти північну тайгу та арктичні тундри Північної Америки та Євразії, на всій їх території гніздиться трохи більше 270 видів, а на схожій за розмірами до НПП території – зазвичай не більше 30 – 50 видів.
Горить заплава Сіверського Дінця
Під час сухої погоди, найчастіше навесні, коли молода трава ще не відросла, або восени, коли трави сохнуть, щороку то там, то там здіймається полум’я і стелиться дим.
Коли в аборигенів Австралії відбирають землю, юристи радять їм подавати до суду. Кажуть, що вони виграють позов, що справа вірна. Але аборигени не подають до суду. Вони вважають, що земля не може належати людині, бо людина належить землі. Такої ж думки і інуїти – племена, що проживають на півночі Канади. Їхні родичі на нашому континенті – це чукчі, войовничий незалежний народ.
Є речі, якими не можна торгувати. До них належать відомі пам’ятки архітектури, історичні місця, з якими пов’язані визначні події в житті людства. До них також належать заповідники та особливо цінні землі національних парків. Це все треба зберегти для нащадків, це і є національне надбання.
Наш вірний та завзятий компаньйон. Під час проведення екскурсії цей пес супроводжує нас на туристичних стежках, і тим самим дарує посмішки дітлахам та дорослим. Безсумнівно, з таким охоронцем нічого не страшно.
Напередодні вихідних майже кожен мешканець великого міста роздумує, де б відпочити від сірих буднів, подалі від шуму та метушні. Відпочинок на природі, будь то десь в лісі, чи біля річки – це завжди прекрасно. Помилувавшись гарними краєвидами, насолодившись тишею та подихавши свіжим, чистим повітрям безсумнівно можна отримати заряд бадьорості та нових сил на цілий тиждень.
Національний природний парк «Гомільшанські ліси» запрошує до себе на відпочинок!
Поєднання історичного минулого з чарівною природою надасть цілу купу позитивних вражень, які назавжди залишаться в пам’яті відвідувачів. Тим паче літня пора стрімко минає, і вже зовсім скоро час веселих вікендів на природі зміниться прохододними осінніми буднями.
У НПП “Гомільшанські ліси” на річці Сіверський Донець зростають прекрасні латаття, що привертають до себе увагу відпочиваючих. За останні роки знищення рідкісних квітів у районі офіційно не було зафіксовано. Хоча, звичайно, латаття рвуть, незважаючи на те, що квітка дуже швидко в'яне.
З настанням значного потепління на водоймах Зміївського району розпочався купальний сезон. Тисячі людей у ці теплі погожі дні місцем свого відпочинку обрали береги річки чи озера. Вода – чудовий засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, останнім часом все частіше для деяких людей відпочинок біля води закінчується трагічно.
На території НПП «Гомільшанські ліси» визначено декілька місць масового відпочинку людей біля води. Тому, щоб відпочинок біля води не обернувся на лихо, необхідно дотримуватися елементарних правил.
З приходом теплих днів відбувається активний сплеск виникнення лісових пожеж, який пов'язаний з встановленням спекотної і сухої погоди. Городяни воліють вибиратися на лоно природи для відпочинку, при цьому багаття, мангали і шашлики стають невід'ємною частиною поїздок. Однак розведення багать дозволяється аж ніяк не скрізь і не завжди.
Щоб запобігти таким явищам, в НПП «Гомільшанські ліси» розроблено цілий комплекс профілактичних заходів. Значна увага приділяється роз´яснювальній роботі серед населенням та відвідувачів, які приїжджають на відпочинок і подорожують лісовими урочищами.
З приходом теплих днів значно збільшується кількість випадків виникнення лісових пожеж, які пов'язані з встановленням спекотної і сухої погоди. Городяни все частіше вибираються на лоно природи для відпочинку, при цьому багаття, мангали і шашлики стають невід'ємною частиною поїздок. Однак розведення багать дозволяється аж ніяк не скрізь і не завжди.
Ми живемо на планеті Земля, і не випадково її головне багатство співзвучно з назвою. Земля - наш дім, земля - наша годувальниця. Рідна земля, Батьківщина - місце, де людина народилася, яке назавжди залишиться дорогим для нього. Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це. І люди зобов'язані піклуватися про збереження природи на нашій планеті, тому що це через нас відбуваються негативні зміни в навколишньому середовищі.
Спочатку осінь розмалювала різноманітними барвами листя дерев у лісі в жовто-зелений та красний колір. А у листопаді дерева оголюють свої стовбури, і глядячи на ліс з правого берега річки Сіверський Донець, можна побачити вже зовсім голі гілки дерев. Ліс засинає, а осінній вітерець сповіщає про наступ зимової пори. Але в нагорній діброві та на луках стоять дерева, які убрані в зелений одяг та нібито не збираються зустрітися з початком зими. Підійшовши ближче до лісу можна помітити на гілках дерев величезні зелені кулі, які подібні гніздівлям птахів. Але придивившись ближче, побачимо невеликі кущі, які на гілці дерева-хазяїна мають особисті корні-присоски. Такі кущі мають з центру радіальні гілочки з зеленими листочками у вигляді кулі. Мало хто знає, що це одна з лікарських рослин, у якої є властивості зцілювати людину від багатьох хвороб.
Останнім часом проблеми екології і взагалі збереження життя на нашій планеті надзвичайно гостро постали перед людством.
За останні роки жителі нашої планети витратили третину наявних на Землі ресурсів. З кожним роком споживання збільшується на півтора відсотки. Тому таке важливе значення набуває економія природних ресурсів, пошуки альтернативних ресурсів, вторинна переробка сировини.
15 листопада відзначається Всесвітній День вторинної переробки. Вперше цей захід провели жителі США у 1997 році. Його завданням було заохотити американців здавати відходи у вторинну переробку і купувати продукцію, зроблену з вторинної сировини.
Дымом. Дымом сухой травы, тростников и мусора. Если осень выдается сухой, жечь начинают все, что можно поджечь.
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) - інфекційне захворювання, яке переносять кліщі та викликають бактерії роду Борелія (належать до спірохет). Хвороба Лайма - найпоширеніша інфекція, з таких, які передаються кліщами в Північній півкулі. Це виліковна хвороба. Найважливіше вчасно діагностувати бореліоз.
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз) - інфекційне захворювання, яке переносять кліщі та викликають бактерії роду Борелія (належать до спірохет). Хвороба Лайма - найпоширеніша інфекція, з таких, які передаються кліщами в Північній півкулі. Це виліковна хвороба. Найважливіше вчасно діагностувати бореліоз.
Грузія усім читачам відома, як привітна країна, рай для туристів. Це край чудових піщаних та галечникових пляжів, високих гір Великого Кавказу, стародавнього Тбілісі, де мусульманський Схід, християнський Захід та самобутня православна Грузія поєднані у надзвичайному калейдоскопі кольорів, архітектурних стилів, ароматів кухні. Це край вишуканих вин Алазанської долини, гострої та надзвичайно духмяної – від спецій – кухні.
Ось і наступила осінь… НПП «Гомільшанські ліси» всіх учнів поздоровляє з початком учбового року та пропонує відвідати екскурсії на території природного парку. Ви зможете отримати незабутні враження, бадьорий заряд та енергію, поповнити своє здоров’я чистим киснем, якого так не вистачає в гучних та брудних містах.
Восени, після збору врожаю на огородах залишається багато рослинного - сухого сміття, яке наше населення намагається як най швидше спалити, не розуміючи яку шкоду вони наносять природному середовищу та своєму здоров’ю. Складається таке враження, що скрізь була пожежа і тепер у містах та селах висить димова завіса.
...до акції «Вода для життя, слово про воду»
"Водо! У тебе нема ні смаку, ні запаху,
тебе не можливо описати. Тобою насолоджуєшся,
не відаючи, що ти таке.
Не скажеш, що ти необхідна для життя:
ти - саме життя.
Ти наповнюєш нас радістю,
яку не пояснити ніякими почуттями.
З тобою повертаються до нас сили..."
Так писав про воду у своїй книзі «Земля людей» відомий французький письменник Антуан де Сент -Екзюпері, пілот, літак якого зазнав аварії в безводній пустелі Сахара.
Одна з найскладніших проблем і нерозгаданих таємниць, над якою працюють учені упродовж багатьох десятиліть, як виникла наша планета, у який спосіб і чому на ній зародилося життя. Переконливо можна стверджувати тільки те, що життя на Землі з'явилося пізніше, ніж виникла сама планета. На сьогодні більшість учених припускає, що вік Землі становить близько 6 млрд. років. Але життя на ній виникло 3,6 млрд. років тому і протягом мільйонів років розвивалося від найпростіших живих організмів, що зародилися у воді, до складних. І тільки згодом на планеті з'явилася людина.
У вересні місяці відділ рекреації, пропаганди та екоосвіти разом з відділом науки та моніторингу розробили екологічну стежку «Сосновий бір». Маршрут є змістовним і цікавим для туристів. Довжина маршруту - 3,9 км. По дорозі встановлені вказівники з номером маршруту – «5» для зручності пересування. Дана стежка розташована на боровій терасі ріки Сіверський Донець. Побувавши в сосновому борі можна побачити різні екологічні типи старовікового соснового лісу та генетичний резерват сосни.
Шановні друзі!
Не забувайте, що наступає золота осінь – чарівна, мальовнича пора. Саме час прогулятися по осінніх алеях парку серед густого різнобарвного листя . Але, нажаль, час золотої осені дуже короткий, і вже через декілька тижнів дерева почнуть скидати свої листя. Тому поспішіть завітати на осінні екскурсії до Гомільшанських лісів.
Біорізноманіття - скорочення від "біологічне різноманіття" - означає різноманітність живих організмів у всіх його проявах. Питанням вивчення, використання та збереження біорізноманіття стало приділяти велику увагу після підписання багатьма державами Конвенції про біологічне різноманіття, (Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку, Ріо-де Жанейро, 1992).
Звертаємось до тих, кому не байдуже питання охорони природи та її екології. До кожного, хто не байдужий та усвідомлює особисту відповідальність за порушення екологічної рівноваги в природі та можливість її відтворення.
Національний природний парк «Гомільшанські ліси» є бюджетною організацією і має дуже мізерне фінансування для підтримки відповідного рівня добробуту території. Достатньо сказати, що основне приміщення інформаційного, еколого – просвітницького центру знаходиться в аварійному стані. Це фундаментальне за своїм значенням місце має екологічне, історичне, культурне і виховне значення для всієї України.
Незважаючи на контраст спекотно-дощового літа, національний природний парк «Гомільшанські ліси» все більше і більше захоплює туристів своєю унікальною природою, популярності набирає він не лише серед місцевого населення, але й серед любителів природи з усієї України.....а ще з куточків далекої Африки..
Траса «Коропове – Задінецьке» цілком виправдовує похмуру назву – «дорога смерті». Не через автомобільні аварії (слава Богу!), проте…
Усі найкращі почуття у людини пов’язані з весною.
В 2014 году научный отдел НПП "Гомольшанские леса" начал работу в нескольких международных проектах. Два из них касаются сферы мониторинга численности массовых видов птиц, а также хищных птиц. Это "EURAPMON" (European Raptors monitoring) и European Birds of Common. Третий проект - "Банк семян тысячелетия" - программа, проводимая Королевскими ботаническими садами Кью (Kew, Великобритания), ее цель - создание максимально объемлющего всемирного банка семян растений, как обычных, так и редких, исчезающих видов. Четвертый проект посвящен изучению популяционной генетики канюков Палеарктики, эта программа осуществляется Исследовательским Центром Биоразнообразия и генетических ресурсов, Португалия (CIBIO-InBio, Research Centre in Biodiversity and Genetic Resources).
Надеемся, наш национальный парк внесет свой скромный вклад в развитие этих программ.
Начальник отдела науки и мониторинга
С. Витер
Чародейкою зимою
Околдован, лес стоит -
И под снежной бахромою;
Неподвижною, немою.
Чудной жизнью он блестит.
И стоит он околдован, -
Не мертвец и не живой,-
Сном волшебным очарован.
Весь окутан, весь окован
Легкой цепью пуховой...
Ф. И. Тютчев
Борсук (Meles meles) - єдиний представник сімейства куницевих, що впадає у сплячку взимку.
Сотрудники НПП “Гомольшанские леса” часто стали замечать, как отдыхающие мусорят после себя и не каждый удостоиться убрать за собой. Таким образом, наносят вред окружающей среде.
Бытовые отходы - это остатки веществ и предметов, которые образуются в результате бытовой и хозяйственной деятельности человека и которые не могут быть использованы на месте образования, а их накопление и хранение нарушают санитарное состояние окружающей среды. Все бытовые отходы делят на жидкие и твердые. К жидким бытовым отходам относят нечистоты из выгребов туалетов, помои (от приготовления еды, мытья посуды, полов, стирки белья и др.) и сточные воды (бытовые, ливневые). К твердым бытовым отходам относят мусор (бытовые отходы), уличный смет, отбросы (отходы кухонные), отходы предприятий общественного питания, торговых заведений, лечебно-профилактических, образовательных (школ, детских дошкольных учреждений, средних и высших учебных заведений) и других учреждений, строительный мусор, образовавшийся во время индивидуального ремонта квартир.
Рослинний світ Національного природного парку «Гомільшанські ліси» характеризується значною різноманітністю та досить добрим станом збереженості багатьох рідкісних видів рослин. На території НПП представлені 19 видів рослин, що занесені до Червоної книги України (2009 р.). З-поміж цієї категорії рідкісних видів рослин, дванадцять представлені у складі лісів, решта сім видів – в інших біотопах.
У складі рослинності діброви та інших типів листяних лісів трапляються такі червонокнижні види:
- черемша, або цибуля ведмежа (Allium ursinum),
- тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum),
- в’язіль стрункий (Securigera elegans),
- рябчик руський (Fritillaria ruthenica).
Дуже рідко у дубових, осикових лісових угрупованнях можна натрапити на орхідеї, такі як, зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata), коручку морозникоподібну (Epipactis helleborine), гніздівку звичайну (Neottia nidus-avis).
У соснових та дубово-соснових лісах на території НПП ростуть
- півники борові (Iris pineticola),
- сон лучний або сон чорніючий (Pulsatilla pratensis) та близький до нього вид сон розкритий (Pulsatilla patens),
- ковила дніпровська (Stipa borysthenica),
- низка видів орхідей є характерними для бору, це – коручка морозникоподібна, любка дволиста (Platanthera bifolia).
На луках та заболочених ділянках заплави трапляються занесені до Червоної книги рябчик малий (Fritillaria meleagroides), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), плодоріжки рідкоквіткова та болотна (Anacamptis laxiflora, Anacamptis palustris), пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata). Папороть сальвінія плаваюча (Salvinia natans) та водорость торея най- розгалуженіша (Thorea ramosissima) – рідкісні види, характерні для водних екосистем.
За природоохоронним статусом види рослин НПП, що занесені до Червоної книги, розподіляються таким чином: 7 неоцінених та 5 вразливих. Наукові співробітники НПП «Гомільшанські ліси» щороку стежать за станом популяцій рідкісних видів рослин та заносять результати досліджень до «Літопису природи».
До заснування національного природного парку основними причинами зниження чисельності рідкісних видів рослин були суцільні та вибіркові рубки лісів, збирання декоративних рослин на букети, заготівля лікарської сировини.
Нині значна частка місць зростання рідкісних видів рослин входить до заповідної зони або до мережі особливо цінних ділянок НПП, де лісогосподарські заходи не проводяться. Завдяки інформаційній, еколого-освітній роботі та природоохоронній пропаганді за роки діяльності НПП вдалося позитивно вплинути на процес зниження антропогенного впливу на рідкісні рослини. Чисельність популяції низки червонокнижних видів відновилася та збільшилася завдяки забороні збирання рідкісних рослин, дотриманню природоохоронного режиму та боротьбі з браконьєрством під час інспектування території НПП.
Науковий співробітник
Яроцька М.О.
НПП «Гомільшанські ліси»
Земля є основним національним багатством,
що перебуває під особливою охороною держави
(Конституція України, ст. 14)
Коли птахи прилітають? Коли починають гніздування? Що треба робити і чого не слід робити у місцях гніздування птахів?
Вітер Станіслав, науковий співробітник Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Пригріло сонце, з узлісь та полів, а згодом – із степових ярів та лісу почав зникати сніг. Перші теплі проміні зігріли пожовклу траву на галявинах та узліссях, а сотні дзвінких струмків своїм гомоном оживили балки, потекли до ще сплячих заплав, поверх скутих кригою озер, до Дінця, відроджуючи весняну молодість могутньої річки. Поступово річище позбулось льодяного полону.
Протягом березня-квітня заплавні озера Сіверського Дінця та болота Лиманської озерної системи стають основними місцями зупинки водоплавних птахів під час дуже втомливих, далеких перельотів. Кожна людина повинна проявляти громадську відповідальність і не допускати турбування мігруючих водно-болотних птахів або знищення місць відпочинку та подальшого їх гніздування! Слід уникати відвідувань заплавних озер та очеретяних заростей у цей вразливий період (протягом березня – першої половини квітня). Не слід випалювати зарості сухого очерету, оскільки саме в них і відпочивають птахи, і з’являються перші гнізда з кладками, адже навесні лише зарості сухого очерету надають задовільний прилисток для водоплавних птахів!
Начало организованного поискового движения, как одного из направлений изучения истории Великой Отечественной войны и новой формой патриотического воспитания молодежи, появилось в конце 80-х годов прошлого столетия, связано это было со стремлением граждан лучше узнать историю своей страны, героические и трагические события Второй мировой войны периода 1941-1945 годов.
Вот и подходит все ближе и ближе Новый 2014 Год!
Как и всегда, все наряжают зеленую красавицу из лесу привезенную. А мы Вашему вниманию, наши дорогие посетители и читатели сайта НПП «Гомольшанские леса», предлагаем совсем иной подход к главному украшению дома.
ПРИКЛАД УРОКУ:
Перелетные птицы Украины
Еще в глубокой древности люди обратили внимание на ежегодные перелеты птиц. Это явление в жизни природы действительно замечательно. Климат Украины достаточно разнообразный: снежные морозные зимы, теплая, ветреная весна, засушливое жаркое лето, дождливая осень.
19.11.2013 года в зоне регулируемой рекреации НПП « Гомольшанские леса» кв. 65 Короповского природоохранного отделения вблизи села Сухая Гомольша, Змиевского района, Харьковской области приблизительно в 22-23 часов при проведении патрулирования территории работниками отдела охраны НПП совместно с егерем Змиевского УООР
Із настанням сухої погоди зростає ризик виникнення пожеж в межах Національного природного парку “Гомільшанські ліси”. Враховуючи природно-заповідний статус території парку, на яких розташовані сотні гектарів старовікових лісів, цінні ділянки луків, степових ділянок, де зростають десятки видів червонокнижних рослин, мешкає чимало охоронюваних представників фауни, завдання як працівників “Гомільшанських лісів”, так і всіх відвідувачів — максимально захистити від лиха наше спільне природне багатство.
Незважаючи на періодичні дощі, пожежна небезпека на території НПП "Гомільшанські ліси" продовжує залишатись актуальною. Традиційно однією з основних причин виникнення пожеж є розведення вогнищ у непристосованих для цього місцях. Вогонь швидко перекидається на суху рослинність, і біда вже не за горами...
Розпочався рекреаційний сезон, збільшилось число відпочиваючих на території НПП “Гомільшанські ліси”. З метою покращення умов для відпочинку та організації більш змістовного дозвілля, в курортному селі Коропове 27 квітня було проведено суботник. Звідси починаються популярні екологічні і туристичні маршрути, поряд знаходиться рекреаційна зона “Березовий гай”, відома, як “Парк молодят”.
Квітень... Все більше людей виїзджають на природу, радіючи лагідному весняному сонечку. Багато місць для відпочинку на території НПП “Гомільшанські ліси”, особливо у вихідні дні, вже зайняті — на пікніки їдуть цілими сім'ями, дружніми компаніями.
В рамках акції “За чисте довкілля” 20 квітня було проведено всеукраїнський суботник, активну участь в якому взяли співробітники Національного парку, обласного управління лісового і мисливського господарства на чолі з головою — Мусієнко Сергієм Івановичем, та козаки Першого Зміївського козацького полку ім. Кіндрата Сулими.
Щовесни, з настанням сухої погоди, зростає ризик виникнення пожеж внаслідок самовільного спалювання рослинності. Подібні дії призводять до забруднення навколишнього середовища, а вогонь може перекинутись на лісосмуги, ліси, присадибні території. За декілька годин неконтрольована пожежа може знищити цілі лісові масиви, які росли десятками років, а про збитки годі й казати — лік може йти на мільйони. Величезної шкоди пожежі завдають фауні — гинуть птахи, звірі, знищуються їхні домівки.
Однією з актуальних екологічних проблем країни та нашого регіону зокрема є щорічні весняні пали. Після сходження снігового покриву з настанням погожих сонячних днів власники господарських садиб та користувачі сільськогосподарських угідь розпочинають їх прибирання від сухої трав`янистої рослинності та опалого листя. І найпоширенішим способом такого «прибирання» є спалювання. Ця звичка за останні роки стала для українців нормою. А чи задумуються люди, якої шкоди завдають собі й довкіллю?
За свідченнями деяких дослідників, наш гомільшанський дуб – одне з найстаріших дерев на території Харківської області. Його діаметр – понад 2 метри, обхват стовбура – близько 7 метрів, висота – понад 24 метри. Вік дерева точно не визначений, але що дуб старший 400 років – відомо точно.
Що ми знаємо про «місця сили»? Про місцевості з цілющою енергетикою? Мабуть, всі про них чули, але мало хто знає, де вони знаходяться і чим корисні для людей. Про одне таке місце, яке знаходиться в Черкаській області, в урочищі Холодний Яр і навколишніх ярах, розповім нижче. А плани місцевих еко-активістів щодо створення на цих землях Національного природного парку додало моєму «вояжу» на Середню Наддніпрянщину додаткового зацікавлення, яке з'явилось експромтом.
Холодноярська місцевість – це дуже древній центр людської цивілізації,
Національний парк покликаний своїми діями долати протиріччя між відпочинком та охороною природи. Він пропонує відпочиваючим мандрівку у природу, виховуючи при цьому повагу до законів її розвитку.
Екскурсіії по території парку — це і гарний відпочинок і поглиблення знань та розумінь навколишного середовища.
На території парку на даний момент працює 5 екологічних маршрути: "Козача гора" (поділяється на природничий та козацько-етнографічний), "Коропівське городище" та "Алано-болгарське городище", "Урочище хомутки", "Дубовий гай". Маршрути розроблені спеціально для еколого-просвітницької діяльності з врахуванням раціонального природокористування та дбайливиго відношення до природи.
За кілька годин прогулянки з екскурсоводом по спеціальним стежкам залишається світлі емоції, залишається приємне відчуття зближення з природою.
Детальна інформація про маршрути:
Цей пішохідний маршрут має довжину 6 км тривалістю 2 години 50 хвилин. Змістом екскурсії є «Нагірна та заплавна діброва правого берега річки Сіверський Донець, 715 - річний дуб, та Коропівське городище скіфського, аланського і слов’янського періодів». Екскурсія починається в с. Коропове біля 715- річного дуба. Далі проходить по лісовій дорозі зі спуском до річки Сіверський Донець та Черепашачої затоки, а потім через перевал до Коропівського городища і закінчується біля дуба.
Цей маршрут приведе до місця, де було засноване Коропове городище. Там ви зможете побачити залишки рову та стін, які є артефактами історичного минулого наших предків. Послухати розповіді про те, як будувалося це городище, хто його населяв та які події відбувалися на цій території.
Зможете ознайомиться з різноманітністю представників флори і фауни, які живуть на цій території.
Маршрут розраховано на 2,5 години, його довжина 2,5 км. В ході екскурсії розповідається про дубові ліси, старовікові посадки сосни звичайної і кримської, провалля з цікавими геологічними відслоненнями, 715 – річний дуб та історичний пам’ятник партизанам Великої Вітчизняної війни.
Запрошуємо на екскурсію до діброви, де проведений вами час надасть можливість «купатися» в кисневому коктейлі с домішками запахів трав та квітів. Ми запропонуємо вам відправитися на екскурсію до незайманих кутків природи, в храм під відкритим небом, де природа зачаровує погляд людини, а гармонія і красота відновлює сили та здоров’я.
Довжина пішохідного маршруту – 2 км., який триває 2 години. Змістом екскурсії є цікаві розповіді про знамениту «Козачу гору», її таємниці та легенди. Також розповідається про Зміївський козацький Миколаївський монастир і корінний дубовий ліс, який росте навколо Козачої гори.
Особливий інтерес на маршруті викликає урочище «Провалля», де на невеличку галявину виходить сім доріг. Це місце, за легендою, може здійснювати найпотаємніші бажання. Існує не багато місць, де гуляють сім вітрів та розбігаються у сторони сімох доріг. Навіть у казках частіше згадується лише три.
Хочете потрапити у казку, забажати бажання, довіритися природній мудрості? Ласкаво просимо до національного природно парку «Гомільшанські ліси», де професіональні екскурсоводи зможуть вам в цьому допомогти.
Цей маршрут довжиною 11,5 км., розраховано на 7 годин з зупинкою на оглядовому майданчику для спостереження за дикими тваринами. Змістом екскурсії є розповіді про Алано-болгарське городище (VIII-X ст.) та тваринний і рослинний світ, який існує на території Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Цей маршрут для тих , хто любить активний відпочинок. Він очаровує красою природи і дозволяє узнати її ближче.
Вас зацікавить перехід через плавуни по дерев’яному мосту у районі гирла річки Гомільши, де первісність природи приваблює сюди у пошуку корму різних тварин. Близькість заповідної зони знайомить із різноманітністю рослинного покрову та деякими видами птахів, які рідко зустрічаються на території України.
Залишки будівель з глини представляють історією цих місць і являються етнографічним музеєм під відкритим небом.
Відвідайте кам’яне городище аланів, підніміться на його вершину. Огляд навкруги з пташиного польоту дасть змоги відчути себе птахом, який кружляє над землею у пошуках їжі.
Малодоступність цього місця, відсутність транспортних доріг та нечисленність населення дозволяють дихати повітрям змін, а недоторканність до природи – відчути її аромат та велич.
Маршрут триває 3,5 години, його довжина складає 4 км. Змістом екскурсії є природний комплекс лівого берега річки Сіверський Донець та розповідь про різні типи заплавних лісів, лук і заплавних водойм. Маршрут екскурсії починається біля «Білого озера», далі слідує до узлісся заплавного лісу і потрапляє до Болотного лугу де можна побачити боброві хатинки та самих бобрів.
Це незвичайний маршрут, це подорож у світ природи, знайомство з життям представників лісу. Озера та нагірна діброва створюють мальовничий пейзаж і відкриють вашому зору місця гніздівель лісних птахів.
Не вагайтеся, прийміть пропозицію та відправляйтеся з нами у мандрівку і тоді природа розкриє перед вами свої таємничі секрети.
Шановні відвідувачі природного парку!
Ми будемо дуже вдячні за бережне ставлення до природи.
Приємного Вам відпочинку та безпечних мандрівок!
Юридична адреса:
Україна, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Коропове
Вул. Монастирська, 27
Тел./факс (05747) 3-00-09
Поштова адреса:
Україна, Харківська обл., м. Зміїв
Вул. Адміністративна, 25
Тел./факс (05747) 3-00-09
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it., http://www.gomilsha.org.ua
Цей рік є ювілейним для одного з найважливіших екологічних свят – Всесвітнього дня охорони довкілля, метою якого було проголошено поглиблення усвідомлення громадськістю необхідності зберігати і покращувати довкілля. Свято було започатковано Генеральною Асамблеєю ООН 1972 року, відтоді вже чотири десятиліття 5 червня захисники природи всієї планети приймають участь в різноманітних тематичних акціях, присвячених захисту навколишнього середовища. Вибір дати обумовлений тим, що саме цього літнього дня відкрилась Конференція ООН з проблем довкілля у Стокгольмі, після чого була розроблена Програма ООН по довкіллю (ЮНЕП).
http://vecherniy.kharkov.ua/news/60378/
Информация про Гомольшанские леса на информационном портале "Коробовы Хутора"
http://www.zfront.org/gomolshanskiy-park-svyatynya-kotoruyu-ubivayut/
Інформація про НПП "Гомільшанські ліси" на сайті турагентства "Навігатор-Україна" (Харків)
Трудовий колектив національного парку "Гомільшанські ліси" висунув кандидатуру на посаду директора
Про важливість збереження червонокнижних і просто рідкісних рослин на території нашого краю писалося вже чимало раз. Робота з роз’яснення, попередження проводиться постійно, у тісній кооперації усіх відділів національного парку (відділу охорони, наукового, рекреаційного), із залученням засобів масової інформації та зацікавлених осіб. Результат, на жаль, не завжди буває миттєвим. Та все ж надзвичайно приємно, коли він таки з’являється і віддана спільна робота отримує дієві наслідки.
Назви газетних заміток, сюжетних відео-новин на телебаченні й матеріали по так званих «очеретяних» пожежах, що спливають постійно у офіційних документах, нагадують по масштабності втрат факти військових зведень і прикро вражають. Здавалося б комусь – підпалили траву, чи очерет, що такого? Та судіть самі (офіційні повідомлення лише за останній місяць і лише по Харківській області та, наприклад, один факт по Полтаві):
Чинною Програмою літопису для заповідників та національних природних парків рекомендується застосовувати як для обліку чисельності риб, так і для більш детальніших досліджень іхтіофауни у об’єктах ПЗФ, загальні методики іхтіологічних досліджень, опубліковані у СССР у 60-х роках минулого століття і розроблені, у першу чергу, для потреб промислового рибальства. Базуються вони переважно на відловлюванні риб ставними сітками та неводами. Зрозуміло, що питання охорони біорізноманіття та етичного ставлення до об’єкту досліджень не були пріоритетами у той час. Тому вищезгадані методи не можуть обмежити потрапляння до знарядь лову, пошкодження чи смерть рідкісних та заборонених до вилову видів.
Кожної весни та осені ми спостерігаємо, як хижі язики полум'я, залишаючи позаду себе суцільне згарище, стеляться вздовж доріг, луків, пасовищ, водно-болотяних угідь. Звісно, ці пали не виникають самі по собі. Навіщо палять траву? Дехто підпалює суху траву ради забавки, інші випалюють бур'яни, а окремі громадяни вважають, що можна покращити якість сінокосів, перетворивши траву на родючий попіл, але це хибна думка. Полум'ям знищується все живе – комахи, гнізда птахів, мікроорганізми, порушується структура верхніх шарів ґрунту. Пожежа перетворює на кошмар існування тих організмів, які змогли вижити – у них не залишається ні домівки, ні звичного середовища мешкання, а часто вони втрачають і своє потомство. Отже, ці райони перетворюються на обпалену пустелю, позбавлену життя.
Прийшла весна… Почалось щебетання птахів, з'являються перші першоцвіти з під останніх острівців талого снігу. Першоцвіти – це загальна збірна назва ранньоквітучих рослин, до них відносяться: черемша (ведмежа цибуля), рябчик, тюльпан дібровний, проліска та інші. За місцем зростання першоцвіти діляться на степові, лісові і лучні. В нашому національному парку зустрічаються лісові та лучні види. Більшість першоцвітів знаходяться під охороною, оскільки є під загрозою зникнення через активне їх винищення у період цвітіння (квітень-травень).
Одна из главных целей парка – обеспечение и организация отдыха населения. Отдых на природно-заповедной територии должен быть рациональным, мягким, обеспечивать и удовлетворение потребностей населения, и сохранение природы.
Для сбережения уникальных уголков природы, обеспечения условий для отдыха и поддержания санитарного состояния территории необходимы определенные силы, в первую очередь работники и финансирование.
Перший номер інформаційного бюлетеня національного парку було видано рівно 2 роки тому. «Гомільшанський вісник» став справжнім рупором пропаганди діяльності природоохоронної установи, важливою складовою екологічної освіти населення Зміївського району.
«Вісник» виходить щоквартально , на даний момент вийшло 8 номерів. В останньому випуску було, традиційно під кінець року, підведено підсумки зробленого начальником відділу науки та моніторингу Влащенко Антоном та начальником відділу рекреації, пропаганди та екоосвіти Біатовим Антоном. Продовжено цикл матеріалів «Нацпарки світу», автором якого є науковий співробітник Станіслав Вітер, свої дослідження опублікували науковці Прилуцький Олег та Геннадій Гончаров.
Для ефективної реалізації власних завдань НПП «Гомільшанські ліси» необхідно мати відділ охорони, який забезпечує дотримання режиму природоохоронних територій. Цей структурний підрозділ існує вже кілька років, тому можемо робити певне порівняння підсумків 2011 року до попередніх періодів.
Отже, відділ охорони парку налічує 13 чоловік. Обов'язків чимало, відпочивати особливо не доводиться. Не забуваймо, що ці чоловіки працюють тоді, коли більшість з нас зігрівається в теплих приміщеннях за чашкою гарячої кави. З розповідей парківських охоронців стає зрозуміло, наскільки це складна, і навіть, небезпечна, робота.
Одним з успішних показників роботи співробітників відділу рекреації, пропаганди та екоосвіти НПП «Гомільшанські ліси» є кількість та якість проведення еколого-освітніх занять у загальноосвітніх закладах, зокрема, у Зміївському районі.
Умовою повноцінного заняття в сучасних реаліях є використання інформаційних технологій - комп'ютерної техніки, проекторів для показу презентацій. За їх допомогою можна проводити показ пізнавальних відеофільмів, фото колекцій (представники флори і фауни, ландшафти), висвітлювати яскраві моменти свят, екологічних акцій тощо. Покази доцільно супроводжувати усними коментарями лекторів. Цікавою формою роботи з учнями є проведення вікторин, конкурсів, питання до яких також проектується на екран за допомогою мультимедійної техніки.
Якби дерева вміли говорити... Віковим дубам, яких чимало на території національного парку, було б що розповісти про криваві події минувщини. Благодатні землі по берегам величного Сіверського Донця завжди приваблювали переселенців, тому спокійно почуватись у місцевого населення виходили далеко не завжди. Лише за останню тисячу років змінилось немало народів, які заселяли околиці теперішніх сіл Коропове, Задонецьке, Сухої та Великої Гомільші, Гайдар та інших. Відсутність монументальних фортифікацій призвело до практично повного знищення укріплень, які будувались за цей час, однак в землі до сих пір зберігається немало свідчень кривавих воєн, що прокочувались Зміївщиною.
Б І Л Е О З Е Р О
Це найбільше озеро на території національного парку - довжина 1122 м, ширина 297 метрів, площа поверхні понад 19 гектарів. Водойма надзвичайно мальовнича, що й приваблює сюди багато відпочиваючих. За легендою, назва походить від подій кінця 18 ст., коли козаки, що знайшли прихисток в Миколаївсько-Преображенському монастирі, намагались сховати свої величезні скарби від наступаючих імператорських військ, і скинули все срібло у воду. Неодноразово робились спроби відшукати монети, які, однак, успіху не мали. Проте дослідження харківських вчених в 20 ст. засвідчили, що в озері дійсно наявна підвищена концентрація срібла.
З М І Є В І В А Л И
Змієві вали (гори) створюють неповторний колорит для Зміївщини. Найбільш відомі серед пасма гір, що протягнулись по правому березі р. Сіверський Дінець, Козача гора (з нею пов’язані легенди про трагічну долю козаків, що захищали Миколаївсько-Преображенський козачий монастир у 80-х роках 18 ст.), Монастирська (на ній розташувалась вже згадана обитель в 2-й пол. 17 ст., а потім була перенесена на нове місце, де й знаходяться дотепер залишки фундаментів зруйнованих цегляних храмів), Городищенська (на її верхів'ях та західних схилах розташована археологічна пам'ятка «Коропівське городище», на зворотньому боці, над рікою, розташовані геологічні оголення, що мають велике наукове значення).
К О З А Ч А ГО Р А
З оповіддю про руйнування козацької обителі тісно пов'язана трагічна легенда про те, що переслідувані російськими військами озброєні мешканці монастиря воліли померти, але не потрапити в полон. Втікачі стрибали з крутого схилу сусідньої гори, куди вони начебто дістались підземним ходом, в ріку Сіверський Дінець. На згадку про міфічний подвиг гора отримала назву Козачої. Наразі це є одна з наймальовничиших місцин національного парку, обов'язковий пункт для відвідання гостями села Коропове.
Д У Б И - П А Т Р І А Р Х И
Діброви національного парку є одними з найстаріших на Лівобережній Україні. До наших часів збереглося біля 500 га лісу віком 130-150 років, зустрічаються окремі 200-300-річні дуби та один з найстаріших дубів на території України, якому майже 600 років. Кілька таких дерев-патріархів можна побачити в с. Коропове, вони знаходяться під охороною держави, про що свідчать пам'ятні таблички та огорожа.
К О Р О П І В С Ь К Е Г О Р О Д И Щ Е
Археологічний об'єкт складається з городища (розташоване на підвищенні на крутому березі Сіверського Дінця) та селища (знаходилось західніше). Перші поселенці на цій території з'явились в 7-5 ст. до. н.е. і відносились до представників городецької археологічної культури та землеробських племен, залежних від Скіфії. Тривалий період збезлюднення (приблизно з 3 ст. до. н.е. по 6 ст. н.е.) змінився заселенням сюди пеньківців, а потім – аланів, що прийшли на ці землі за наказом центральної влади Хазарського каганату. Саме алани звели потужні укріплення, залишки яких були нещодавно розкопані. Окремі фрагменти стін можна спостерігати і нині, якщо відвідати цю археологічну пам'ятку. Після відходу аланів в 2-й пол. 10 ст. сюди прийшли слов'яни (роменська культура), що проживали тут близько століття. З приходом половців територія теперішньої Зміївщини стала частиною так званого Дикого поля, і до нової хвилі заселення в 17 ст. була практично безлюдна. Але в цей період Коропівське городище вже остаточно занепало і зникло під нашаруваннями століть.
С У Х О Г О М І Л Ь Ш А Н С Ь К Е Г О Р О Д И Щ Е
На високому мисі на околиці села Суха Гомільша розташований унікальний для Південно-Східної Європи археологічний комплекс («Кам'яне городище»). Основна частина будівель та укріплень зведена аланами у 8-10 ст., хоча перші фортифікації були збудовані, очевидно, скіфами. Дослідження аланського могильника, що існував тривалий період, дали можливість зробити висновок, що городище існувало досить обособлено, без наявності тісних зв'язків з іншими поселеннями; існував окрема соціальна група професійних воїнів, представників якої ховали зі зламаною зброєю. На даний момент городище частково розкопане, можна спостерігати окремі елементи старих укріплень.
Р У Ї Н И К О З А Ч О Г О М О Н А С Т И Р Я
На території села збереглись залишки фундаментів Преображенського (попередня назва – Миколаївський) козачого монастиря, заснованого орієнтовано в 1648 році. Обитель стала однією з найбільших в регіоні. За 140 років існування змінювала своє розташування та назву. Монастир впродовж 17-18 ст. неодноразово ставав прихистком волелюбних козаків та повстанців, за що неодноразово потрапляв в «чорний» список царської влади. Знищений 1786 (1788) року. Існують 2 версії цих подій: за відомою легендою, війська імператриці Катерини ІІ зруйнували обитель та розігнали його бунтівних мешканців у відповідь на численні скарги місцевої влади, які звинувачували козаків-монахів у розбоях; водночас, за писемними свідченнями кінця 18 ст., Преображенський монастир настільки збезлюднів, що в ньому залишилось лише 6 чоловік братії, тому й був «скорочений», а його майно розпродане в сусідні міста та повіти.
Б І О С Т А Н Ц І Я Х А Р К І В С Ь К О Г О У Н І В Е Р С И Т Е Т У
Розташована в місцевості Коряків Яр, створена відомим російським біологом, професором Харківського та Московського університетів, В.М. Арнольді в 1914 рр. Спочатку називалась Сіверсько-Донецькою гідробіологічною станцією. Фактично наукові роботи розпочались лише в 1917 році. Завдяки створенню гідробіологічної станції активісти Харківського товариства любителів природи змогли підготувати матеріали зі збереження природи околиць Коропового на річці Сіверський Донець. В наш час біологічна станція є науковою базою ХНУ ім. В.Н. Каразіна, тут щорічно проходять навчальні практики студентів.
Р А Д І О Ф І З И Ч Н А О Б С Е Р В А Т О Р І Я
Входить до складу кафедри космічної радіофізики ХНУ. Вона є основною базою для експериментальних наукових досліджень. Під керівництвом професора В.І. Тарана на полігоні біля м. Змієва була створена унікальна, єдина в СРСР, експериментальна база з еталонними науковими інструментами - радарами НР, один - з зенітної параболічною антеною діаметром 100 м (Харківський радар), другий - з повноворотна антеною діаметром 25 м - а також з нагревним стендом з антеною 300 м на 300 м. Харківський радар дозволив досліджувати іоносферну плазму і проводити систематичні вимірювання основних параметрів іоносфери.
До краси звикають швидко... Всі, хто хоч раз був у селі Коропове Зміївського району, звертав увагу на прекрасний березовий гай, що розкинувся між будинками, розташованими на узвишші, та мальовничим берегом Сіверського Донця. А 40 років тому ця місцевість була неприглядним пустирем, доки в 1972 році працівники Коропівського лісництва за підтримки місцевих жителів не посадили молоді березові саджанці.
На территории Национального природного парка «Гомольшанские леса» с 5 по 21 августа 2011 года прошел двухнедельный лагерь «Школа молодого природоохранника» (ШМП)..
Школа проведена при поддержке Отдела прессы, образования и культуры Посольства США в Украине. Ее главными организаторами стали Всеукраинская общественная организация «Национальный экологический центр Украины» и его филиал в городе Харьков, а также ДОП «Зеленое будущее» города Киева и ДОП Харькова. Партнерами выступили общественная организация «Агентство международного сотрудничества» и Национальный природный парк «Гомольшанские леса».
Природоохранники-добровольцы провели соц. опрос по проблеме моторных лодок среди отдыхающих и жителей сёл:Гайдары, Задонецкое и Короповы хутора Змиевского района.
Cтуденты-природоохраники в рамках школы молодого дружинника провели ряд экопросветительских занятий в детском лагере «Белое озеро», который находиться на территории национального природного парка «Гомольшанские леса», Змиевского района, Харьковской области.
Этим летом, во время обучающих курсов на «Школе молодого природоохранника», проходящего в национальном природном парке «Гомольшанские леса», у нас была небольшая экскурсия вблизи села Скрипаи Змиевского района Харьковской области.
На перший погляд, немає нічого поганого в тому, що та чи інша природна місцина користується популярністю, туди періодично приїздять численні туристи – на автобусах, авто, велосипедах, пішки. Мова піде про організацію екскурсій на території НПП «Гомільшанські ліси». Давайте поглянемо, хто виграє від таких прогулянок, а хто, навпаки, змушений рахувати збитки.
63436, Харківська область,
Чугуївський район
с. Коропове, вул. Монастирська, 27
м. Зміїв, вул. Адміністративна, 25
(1 поверх)
E-mail: nppgomolsha@ukr.net
Замовлення екскурсій:
(050) 585 84 64
Керівництво:
(066) 247 25 65
Відділ охорони НПП:
(050) 061 39 41
