Ми у Facebook

Нетрадиційні методи дослідження видового різноманіття та чисельності риб. Г. Гончаров

Чинною Програмою літопису для заповідників та національних природних парків рекомендується застосовувати як для обліку чисельності риб, так і для більш детальніших досліджень іхтіофауни у об’єктах ПЗФ, загальні методики іхтіологічних досліджень, опубліковані у СССР у 60-х роках минулого століття і розроблені, у першу чергу, для потреб промислового рибальства. Базуються вони переважно на відловлюванні риб ставними сітками та неводами. Зрозуміло, що питання охорони біорізноманіття та етичного ставлення до об’єкту досліджень не були пріоритетами у той час. Тому вищезгадані методи не можуть обмежити потрапляння до знарядь лову, пошкодження чи смерть рідкісних та заборонених до вилову видів.

 


Крім того, застосування сіток і неводів під час наукових досліджень не сприяє підвищенню природоохоронного статусу території у очах місцевих жителів та відвідувачів. Склалося так, що офіційний законний промисел риби у річці Сіверський Донець не проводиться вже багато років, а наукові дослідження носять спорадичний і немасштабний характер. Тому майже усі випадки застосування промислових знарядь лову у водоймах НПП і прилеглих водоймах є браконьєрством. Службою державної охорони НПП та іншими спеціалістами НПП планомірно проводиться еколого – просвітня робота по запобіганню застосування місцевими мешканцями та відвідувачами промислових знарядь як таких, що наносять шкоду навколишньому природному середовищу. Тому інколи важко пояснити, чому наукові співробітники парку самі застосовують такі знаряддя у своїй роботі і спричиняють пошкодження або смерть живим об’єктам заради задоволення наукового інтересу.
Як одна із альтернатив нами рекомендується застосовувати у придатних для цього умовах методи підводного візуального обліку риб.
Такі методи вперше були запроваджені на початку 1950 – х років і з тих часів стали найбільш популярними методами для вивчення видового різноманіття, розповсюдження та чисельності рибного населення помірних і тропічних рифів. Основною причиною такого стану є неефективність традиційних методів іхтіологічних досліджень в умовах значної неоднорідності рельєфу поверхні, що з одного боку не дає фізичної можливості ефективно застосовувати більшість традиційних знарядь лову, а з іншого надає об’єктам вивчення змогу користуватися великою кількістю різноманітних сховищ.
Верхня течія Сіверського Дінця характеризується значно мандрованим руслом, значними коливаннями ширини русла, течією на окремих ділянках до 1 м/сек, значними перепадами глибин, наявністю глибоких ям та підмитих берегів, значною кількістю повністю або частково затоплених стовбурів дерев, гілок і корчів, що впали з берегів у воду, наявністю ділянок із значним розвитком зануреної вищої водної рослинності, періодичною появою значної кількості рослинних рештків, що пливуть за течією. Такі умови також значно обмежують або роблять взагалі неможливим використання на більшій частині акваторії волокуш (неводів) та ставних сіток – традиційних знарядь отримання іхтіологічного матеріалу. У результаті найбільш дослідженими виявляються лише затоки, пляжі та мілини. Стрижневі ділянки русла ж у більшості випадків залишаються «terra incognata». Звичайно ж, досить вірогідні висновки про видовий склад та структуру населення риб можливо зробити і на підставі таких досліджень, але досить ймовірно, що обстеження і руслових ділянок внесе суттєві корективи якщо не до списків іхтіофауни, то до показників відносної чисельності та біомаси.
У якості «пілотного» проекту науковим відділом НПП у 2011 році розпочато програму запровадження нових, «безкровних» методів збору інформації щодо стану рибного населення розташованих на його території водойм.
На першому етапі було поставлено задачу адаптувати існуючі техніки візуального підводного обліку до конкретних умов верхньої течії річки Сіверський Донець та визначити ефективність їх застосування, тобто порівняти отримані дані з такими, що добуті з використанням традиційного відлову.
Основними методами обліку під час підводного візуального обліку є метод застосування трансект та метод спостережних пунктів. Ці методи виявилися цілком придатні і для використання в наших умовах.
Метод трансекти більш інформативний. Протягом певного відрізку часу під час пересування трансектою відмічається як більша кількість риб, так і більша кількість таксономічних одиниць, до яких вони належать. Метод спостережного пункту застосовується переважно для обліку окремих або обмеженої кількості видів у умовах високої гетерогенності оточуючого середовища. Крім того, він ефективний для обліків найбільш обережних та лякливих видів, а також для більш детального ознайомлення з особливостями поведінки чи ритму активності.
На базі отриманих даних, з використанням апробованих та наведених у багатьох посібниках формул розрахунків, можна отримати досить репрезентативні висновки як щодо щільності, так і біомаси угруповання риб, груп видів або окремих видів. Але такі дослідження вимагають, по – перше, певного досвіду та кваліфікації дослідника, по – друге, фіксації об’єктів спостережень як у межах певної трансекти або кола спостереження, так і за їх межами для отримання середньозваженої відстані до об’єктів спостережень. Крім того, суттєвий вплив на отриманий результат буде мати швидкість пересування спостерігача за трансектою, чому не завжди приділяється належна уваги у методичних посібниках.
Не маючи достатньої для отримання певного досвіду кількості спостережень та достатніх для виділення двох просторів спостережень умов прозорості, на даному етапі роботи ми тимчасово обмежились лише розрахунком щільності кожного виду (D, екз/100м2) за спрощеною формулою: D = n x 100 /l x h , де n – число відмічених риб, екз., l – довжина трансекти, м., h – ширина трансекти, м.
Лімітуючим фактором для обох способів підводних візуальних обліків є прозорість води. Підводні візуальні спостереження недоцільно проводити при видимості менше ніж 2 метри. Такі характеристики у наших умовах найбільш вірогідні у жовтні – січні. Для проведення інтенсивних спостережень у жовтні – листопаді необхідно мати так званий «мокрий» костюм для дайвінгу або підводного полювання товщиною не менше 7 мм, у грудні – січні бажано мати або так званий «сухий» костюм або «мокрий» товщиною 12 мм.
Але у окремі періоди протягом інших сезонів також можуть скластися достатні умови прозорості води, тому проведення підводних візуальних спостережень можливо не припиняти протягом усього року.
Дані денних та нічних спостережень суттєво відрізняються, що зумовлюється різним добовим циклом представників іхтіофауни. Тому необхідно проводити спостереження у різний час доби та усереднювати отримані результати. Маршрут (трансекту) краще проходити проти течії, але на ділянках зі значною швидкістю води таке майже неможливе, тому застосовується спосіб сплаву за течією.
Точність та репрезентативність даних, отриманих про візуальних обстеженнях суттєво більш залежить від кваліфікації спостерігача. Знання особливостей екології та поведінки об’єктів досліджень не просто полегшує процес отримання необхідних результатів, але і, на нашу думку, є необхідною умовою для отримання достовірних даних.
Якщо з природоохоронної точки зору підводний візуальний облік має неоспірні переваги, можливість отримання при його застосуванні репрезентативної інформації викликає цілком прогнозовані сумніви.
Необхідно підкреслити, що універсального та загальноприйнятного методу вивчення видового різноманіття та чисельності риб досі не винайдено. Усі існуючі техніки мають суттєві вади та обмеження. У якості основного зразка для порівняння ефективності методів нами було обрано лов мальковою волокушею. Cаме такий метод лову є найменш селективним та найбільш репрезентативним серед загальновживаних, застосовується досить часто під час різного роду зборів іхтіологічного матеріалу і саме він надає основну масу даних для визначення структури співтовариств риб внутрішньоконтинентальних водних об’єктів невеликих розмірів, зокрема малих та середніх річок. Лов проводився протягом години на трьох суміжних ділянках русла річки Сіверський Дінець, що мають необхідні для такого виду лову умови, у нашому випадку піщані мілководдя з глибинами до 1,5 метра площею 180 – 280 м2. Напередодні ті ж самі ділянки були протягом однієї години обстежені методом підводного візуального спостереження на трансектах. Для порівняння також були взяти результати 9 пастко/діб ловів пастками типу «ятер» у тих же самих локалітетах у цей же сезон. Враховуючи, що останній метод не надає можливості розрахунку щільності, на Мал.1. порівнюються лише показники частки видів в загальних уловах та відмічених під час підводного візуального обліку.
Слід відмітити при цьому, що обстежувані стації є оптимально придатними для застосування саме волокуші і найменш оптимальними для застосування візуальних методів, переважно внаслідок невеликої глибини, однотипності ландшафту дна і браку сховищ. Порівняння отриманих результатів також представлено на Мал.2.
Відповідь на запитання: «Який метод більш об’єктивно відображує реальні співвідношення у чисельності риб?» повинна бути отримана за результатами подальших комплексних досліджень.
Мал.1. Кількісні частки видів у структурі угруповання, розраховані на базі даних, отриманих із застосуванням різних методів досліджень
Мал. 2. Криві акумуляції «число видів – кількість особин»
Таким чином:
1. Методом підводного візуального спостереження можна отримати репрезентативні дані щодо видового складу та чисельності риб навіть на мілководдях, де досить зручно та ефективно застосовуються традиційні методи. Результати ж, отримані на стрижневих та глибоких ділянках русла річки, будуть більш ексклюзивними та більш інформативними ніж отримані із застосуванням любительських знарядь лову чи опитуванням рибалок – аматорів та обстеження їх уловів.
2. На територіях природно-заповідного фонду візуальне спостереження має всі підстави та повинно стати одним із основних методів проведення моніторингових досліджень за станом іхтіофауни.
Рекомендована література:
Мэгарран Э. Экологическое разнообразие и его измерение. М: Мир. 1992. 181с.
Labrosse P., Kulbicki M., Ferraris J. Underwater visual fish census surveys: Proper use and implementation. Noumea, New Caledonia. 2002. 54 p.
Ecological census techniques: a handbook / William J. Sutherland (ed). Cambridge University Press, UK. 2004. 336 p.

Дослідження здійснені за підтримки Rufford Small Grants Foundation

 

Контакти:

63436, Харківська область, Зміївський район, с. Коропове, вул. Монастирська, 27

Тел./факс: (05747) 3-09-60, (05747) 3-00-09

E-mail: nppgomolsha@ukr.net

© 2004 - 2018 Національний природний парк "Гомільшанські ліси". Використання матеріалів сайту при наявності посилання на gomilsha.org.ua
Много шаблонов Joomla на JooMix.org