Ми у Facebook

Ну що б, здавалося, трава…

Назви газетних заміток, сюжетних відео-новин на телебаченні й матеріали по так званих «очеретяних» пожежах, що спливають постійно у офіційних документах, нагадують по масштабності втрат факти військових зведень і прикро вражають. Здавалося б комусь – підпалили траву, чи очерет, що такого? Та судіть самі (офіційні повідомлення лише за останній місяць і лише по Харківській області та, наприклад, один факт по Полтаві):

«Учора в Харківській області пожежні 4 рази гасили запалений очерет» (з повідомлень МНС від 21.03.2012), «Рятувальники 40 разів виїжджали на гасіння пожеж, пов’язаних з гасінням сухої трави, сміття, очерету та хвойної підстилки» (початок квітня), «На Полтавщині у результаті необережного поводження з вогнем загинули 2 жінки. У обох випадках інцидент трапився під час випалювання сухої трави й сміття, ще троє людей отримали опіки, серед постраждалих – трирічна дитина» (2 тижні тому), «Через спалення трави у вогні загинула пенсіонерка із Безлюдівки» (квітень), «Жителі Харківщини спалили 50 гектарів землі за добу» (той же період) тощо. І в кожному випадку – «Всі пожежі виникли через занесення відкритого джерела вогню», що автоматично значить – ЗУМИСНІ підпали, по-іншому їх не назвеш.

 

Для Коропівського природоохоронного відділення НПП «Гомільшанські ліси» (керівник - Бєлявцев М.П.) квітень – завжди тривожний: починається «сезон паліїв». Раз за разом доводиться боротися та пильнувати свої (і заповідні, і рекреаційні) території, а іноді – й прилеглі, бо розділяти «своє-чуже» працівники національного парку не звикли, не така у них життєва позиція. З останніх пригод: пожежі на території Задонецької сільради, у районі села Гайдари, де територія була не паркова, та усе ж для запобігання пожежі, що могла дійти до зони парку, а тим більше – зачепити людські оселі (зокрема гайдарьский дачний масив), працівники природоохоронного відділення зробили все можливе й неможливе. Ще одна пожежа прямо на Великдень поблизу села Коропове, де вигоріла велика частина лук з правого боку від шляху на село Коропове і луки з лівого боку від шляху (територія господарської зони до 10 га), де пожежу вдалося ліквідувати.

Про збитки від пожежі для природи можна розповідати досить довго, вони справді чималі. На жаль, свого адресата навіть інформація про численні людські жертви (не кажучи вже про безповоротні втрати для природи) не завжди знаходить: чого б тоді отим нещасним вищезгаданим небіжчицям-бабусям було знов і знов братися до сірників (певне, вони палили траву не перший раз і не перший рік)? Щоб вкоротити віку собі та людям? Спалити некерованим (а він майже завжди некерований, якщо не у вас вдома, у печі чи у мангалі) вогнем хату сусідам чи собі, завдати збитків лісові, державі, громаді? Так, звучить жорстоко. Та чи не жорстокі ті, хто так робить, прирікаючи на невідомі страждання та смерть невідомих людей, мільйони живих організмів, що населяють ту траву-очерет? Дозволю собі перефразувати Великого Кобзаря у благородній справі захисту природи. Ну що б, здавалося, трава… Для когось сміття, проста суха трава – а комусь - і дім рідний, єдине місце проживання-розмноження-виживання. Як-от для величезної кількості комах, земноводних, рослин та їхнього насіння, мілких ссавців.

Справді, «вогнем і мечем» наші предки колись відвойовували у лісу та степу якісь клаптики землі для господарювання. Та ті часи – вже далеко позаду, земля та природа – вже давно не дикий звір, якого малочисельна громада людей має безжально підкорювати, щоб якось вижити та втриматись. Люди – уже не жалюгідна купка на тлі потужної і агресивної природи. Нас, людей – уже до 7 мільярдів, а природа сьогодні - наш спільний дім, наше багатство, наше майбуття, і водночас та дуже часто - крихкий і уразливий подарунок від Господа, що потребує постійного захисту й допомоги. Як виявляється - від таких ось паліїв в першу чергу. Бо наші сучасники, вірогідно, так і не зрозуміли, що ми живемо вже у інший час. «Вогнем і мечем» давно відміняється. Натомість – повага і турбота, щоденна і щохвилинна. Бо тепер їй - не вижити з таким нашим відношенням, а там і нам - разом з нею, з природою, скніти і пропадати, якщо не вбережемо.

Працівники парку солідарні із пожежно-рятувальною підрозділами служби МНС, та органами внутрішніх справ: зневага до правил пожежної безпеки тягне за собою адміністративну відповідальність, згідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні порушення за самовільне спалення громадянами рослинних залишків на громадян накладається штраф в сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб – від 850 до 1190 грн. Якщо траву підпалено у межах території та обєктів природно-заповідного фонду, то громадянин має заплатити від 340 до 680 грн., а посадові особи – від 1190 до 1700 грн. У випадку завдання природі збитку у великому розмірі передбачено й кримінальну відповідальність.

А тепер – з повагою до всіх свідомих людей, що читають наш матеріал. Попереду – спекотний і непередбачуваний в сенсі пожежної небезпеки літній сезон. Щиро просимо бути обережними, відповідальними, дотримуватись правил поведінки ні, не свідомого громадянина, просто – нормальної і адекватної людини, яка поважає себе і інших та своє і чуже право на звичайне життя. Нагадуємо: не відвідуйте ліс у спеку, будь ласка, не кидайте недопалки, не залишайте по лісі, узбіччі та у місцях відпочинку скло та скляні вироби пляшки тощо – від цього також часто бувають пожежі, звичайно, не кидайте «живий», непогашений вогонь після себе. Якщо перерахунки природних і матеріальних збитків, штрафи досі не вражають, совість ніяким чином не турбує - наступного разу, підносячи сірник до вкритої сухою травою землі чи кидаючи недопалок сигарети на узбіччя, 100 разів подумайте і яскраво уявіть, що ви підносите сірник до своєї хати або тицяєте недопалком у обличчя рідній людині – і просто зупиніться. Повірте, так буде краще для всіх.

Т.Бєлявцева, спеціаліст відділу рекреації, екоосвіти і пропаганди

НПП «Гомільшанські ліси»

 

Контакти:

63436, Харківська область, Зміївський район, с. Коропове, вул. Монастирська, 27

Тел./факс: (05747) 3-09-60, (05747) 3-00-09

E-mail: nppgomolsha@ukr.net

© 2004 - 2018 Національний природний парк "Гомільшанські ліси". Використання матеріалів сайту при наявності посилання на gomilsha.org.ua
Много шаблонов Joomla на JooMix.org