Ми у Facebook

Вогняне лихо

Горить заплава Сіверського Дінця

Під час сухої погоди, найчастіше навесні, коли молода трава ще не відросла, або восени, коли трави сохнуть, щороку то там, то там здіймається полум’я і стелиться дим.

Часто сморід згарищ, кіптява та дим вкривають увесь простір навколо наших домівок. Горять трав’яні схили, зарості очерету у заплавах річок, стерня на полях. Люди спалюють відмерлі сухі рештки рослин. Вважають, що якщо вогонь знищить суху траву, то на її місці краще буде рости молода, а попіл удобрить ґрунт. Такі уявлення можна назвати побутовими забобонами. Вогонь, як у природних системах, так і на полі приносить багато лиха,  а користь від нього більше уявна ніж справжня. Вогонь знищує не тільки суху траву, гинуть усі живі істоти, які не устигають утекти. У першу чергу – комахи, павуки, плазуни та земноводні. У заплавах річок, біля озер, на болотах серед згарища очерету навесні не загніздяться птахи.

Особливо небезпечні пожежі навесні як для рослин, так і для тварин. Після зимового спокою рослини починають відростати – клітини у точках росту починають інтенсивно ділитись, даючи початок новим пагонам, листкам та квітам. Вогонь убиває молоді клітини, і якщо рослини не гинуть зовсім, то мине багато часу, перш ніж сформуються нові точки росту і почнуть розвиватись нові бруньки. Якщо ж будуть пошкоджені, або загинуть квіткові бруньки – рослина не зацвіте, не дасть потомства, а ми не зможемо милуватись  красою диких квітів. У вогні гинуть гнізда пташок, яйця та пташенята.

Тут могли б вивести потомство птахи

Там де пройшов вогонь, квіти не зацвіли

Господарської вигоди від такого «хазяйнування» теж нема. Пошкоджені рослини затримуються у рості, відростають пізніше, дають менший врожай. Це тільки здається, що на випаленій ділянці зелені більше, насправді, там де трави не доторкнувсь вогонь, зелених рослин більше, тільки ранньої весни вони маскуються бурими рештками. Під час пожежі згорає поживний гумус у верхньому шарі ґрунту. Попіл від згорілої трави мало слугує добривом для рослин. Мінеральні речовини, що утворюються під час горіння, не накопичуються у ґрунті, швидко вимиваються опадами. Незахищений ґрунт швидше висушується, що теж призводить до погіршення росту рослин. Відмерлі рештки рослин, що відкладаються на поверхні ґрунту, навпаки, захищають його від висушування, а з часом перетворюються на поживний гумус.

При спалюванні сухої трави часто гинуть дерева. Якщо дерево і не згорить зовсім, пошкодження високою температурою стовбура призводить до ослаблення дерева, враження його хворобами і шкідниками, дуже часто до загибелі. Ще одна хибна думка, що за допомогою вогню можна боротись із чагарниками. Але ушкодження основного куща призводить до більшого утворення кореневої парості і замість окремих кущів будуть чагарникові хащі.

Ці дерева загинули

Ці дерева поки що вижили

Тож перш ніж кинути сірник у суху траву, подумайте, чи варта уявна вигода, тієї шкоди якої буде завдано природі, господарству, Вашому здоров’ю.

Краса природи понівечена пожежею

В. Тімошенкова

Фото В. Тімошенкової

Контакти:

63436, Харківська область, Зміївський район, с. Коропове, вул. Монастирська, 27

Тел./факс: (05747) 3-09-60, (05747) 3-00-09

E-mail: nppgomolsha@ukr.net

© 2004 - 2018 Національний природний парк "Гомільшанські ліси". Використання матеріалів сайту при наявності посилання на gomilsha.org.ua
Много шаблонов Joomla на JooMix.org